Мова українська

Майстер-клас

Зима

Опис досвіду роботи

«Виховання національно свідомої особистості на уроках літератури рідного краю»

Відродження України не можливе без пробудження національної свідомості українського народу, зокрема молоді.  Любов до Батьківщини, готовність примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність – невід`ємна ознака національно свідомого громадянина.

У Національній доктрині розвитку освіти головною метою національного виховання визначено «виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної  культур».

Видатний український педагог Григорій Ващенко зазначав, що «національне виховання молоді є найважливішим завданням нашого народу».

Саме в національній самосвідомості проявляються обов’язки особистості перед своєю нацією, виконуючи які , вона реалізує потенційні можливості, саме формування національної свідомості, відчуття себе частинкою національної спільноти підносить особистість на якісно новий рівень, допомагає  їй визначитися у процесах національного відродження, зайти своє місце в реалізації національної ідеї.          

Український народ має великі надбання у вихованні людських чеснот. Упродовж віків із покоління передавалися звичаї, обряди й традиції, які допомагали виховувати справжніх патріотів свого краю і рідної землі, морально зрілих і фізично досконалих громадян.

Природне бажання кожної людини  – знати своє родове коріння, історію села чи міста, де вона народилася й звідки пролягли її життєві шляхи, а ознайомлення з історією та культурою рідного краю за допомогою художнього слова – це життєва потреба сучасних школярів.  Саме учитель засобами словесного мистецтва повинен неупереджено формувати патріота рідного краю, громадянина України, толерантного, висококультурного, що вміє чути себе й розуміти іншого, жити в єдиному культурно-цивілізаційному світі.

Уроки літератури рідного краю, доповнюючи основний курс, сприяють досягненню мети шкільного курсу вивчення літератури:

  -   підвищення загальної освіченості громадянина України;

  - сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

  -   виховання національно свідомого громадянина України;

  - виховання й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Уроки літератури рідного краю сприяють поглибленню знань учнів про літературні, культурні та філософські здобутки письменників рідного краю, самобутність літературних постатей, майстерність їх творчого доробку, допомагають учням вивчити зв'язок письменників з історичними подіями в Україні, розкрити шлях самоусвідомлення українців. Завдання вивчення літератури рідного краю полягає в тому, щоб на уроках учні ознайомились з тими письменниками, творчість яких стала окрасою української літератури, розвиваючи творчих, національно свідомих громадян України.

Звернення до різноманітних місцевих матеріалів, вивчення програмових творів, навіть стислий огляд чи згадка про видатних людей, чиє життя пов’язане з рідним краєм, сприяє національному вихованню школярів, формує в них високе почуття патріотизму, національну гордість за минуле й сучасне рідної землі – «малої батьківщини», а також великої нашої держави України.

Актуальність досвіду

Література рідного краю, попри повсякденне акцентування уваги на  відродженні національної духовності, часто залишається відстороненою від навчально-виховного процесу в школі. Однією з причин кризових явищ в освіті є відхід від народного кореня духовності, рідної мови, літератури. Тому актуальність обраної теми визначена розумінням того, що вивчення літератури рідного краю, його духовного життя, національних традицій, формування національної свідомості, патріотизму є могутнім виховним засобом, який стимулює самовдосконалення і саморозвиток учнів, для яких приклад вихідця з рідного краю слугує дієвою моральною школою.

Перспективність досвіду

-  Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

-  дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

- створює позитивну мотивацію учнів в їхній пізнавальній діяльності, самореалізації та самовдосконаленні;

-   забезпечує особистісно-зорієнтовану модель навчання;                                    
 -  створює оптимальні умови  для розвитку в сучасних школярів творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників.

Науково-теоретична основа досвіду

Теоретичну базу досвіду становлять  наукові дослідження вчених В.І.Неділька, Є.А.Пасічника, Н.І.Волошиної, Б.І. Степанишина та ін. у яких підкреслюється, що  пріоритетним у новому педагогічному мисленні завжди ставимо власне, українське, народне, національне. Вивченню літературного краєзнавства належить важлива роль, бо саме література рідного краю прилучає дітей до духовних скарбниць свого народу: національного фольклору, літописної спадщини, самобутнього мистецтва.

Науковець-дослідник Л.В.Куценко переконаний, що літературне краєзнавство – це важливе знаряддя патріотичного, морально-етичного виховання, дієвий засіб поглиблення знань з літератури і розвитку пізнавальних інтересів школярів.

В.Я.Неділько впевнений, що вивчення літератури рідного краю сприяє вихованню національної свідомості, зацікавленню учнів історією рідного краю, його фольклорними традиціями.

Зміст досвіду

Вивчення літератури рідного краю, його духовного життя, національних традицій, формування національної свідомості, патріотизму є могутнім виховним засобом, який стимулює самовдосконалення і саморозвиток учнів, для яких приклад вихідця з рідного краю слугує дійовою моральною школою.

Добираючи матеріал до уроків рідного краю, пам`ятатимемо таку думку Івана Франка: «Кожний чільний письменник – чи то слов`янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, - є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається увібрати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а свої пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник … може мати якесь значення, хто має і вміє освіченій людськості сказати якесь слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі».

Для проведення уроків літератури рідного краю добираю передусім ті твори, які формують емоційне ставлення школяра до «малої  батьківщини», її історії, культури, а згодом долучать до системи знань про особливості національних надбань і сприятимуть виробленню умінь розглядати власне «я» у контексті цих надбань.

Вважаю, що виховувати національно свідому особистість, етнічну самоідентифікацію  допомагають вивчення

·        фольклорних творів Запоріжжя;

·        літературної спадщини Трохима Зінківського;

·   прозової творчості Адріана Кащенка, провідною темою якої є історія України;

·  національної проблематики романів Дмитра Міщенка («Сіверяни», «Бунтівний князь», «Дике поле»);

·        патріотичної проблематики роману Раїси Іванченко «Золоті стремена»;

·    творчості запорізьких поетів другої половини ХХ століття (В.Лісняка, М.Лиходіда, В.Діденка, А.Рекубрацького, В.Чабаненка, П.Ребра, Г.Лютого).

        Уроки літератури рідного краю мають свої особливості, тому, плануючи їх, обов’язково враховую специфіку літератури як виду мистецтва;

·        добираю літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної творчості;

·        поєдную краєзнавчу літературу з образотворчим мистецтвом, музикою, архітектурою, історією Запорізького краю;

·        допомагаю учневі – читачеві й людині – самовиразитися, усвідомити, що митці-земляки не тільки відображають своє прийняття та розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю, і цим допомагаючи дитині творити своє «Я» в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.

Слід зазначити, що уроки літератури рідного краю передбачають специфічну підготовку, а саме:

·        випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати протягом літа, навчального року;

·        підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм пізнавальної діяльності школярів;

·        чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

 Якоїсь особливої типології уроків рідного краю не виділяю. Проводжу як вступні заняття (на яких з`ясовується, що учням вже відомо, що вони читали, бачили, чули під час канікул чи опрацювали за рекомендаційним списком); уроки-спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця; підсумково-рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити власні творчі проекти: буклети, презентації, слайд-шоу.

Хочу зазначити, що основні методи навчання та форми організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з літератури рідного краю розрізняю для 5-8 класів ( бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь, художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо) і для 9-11 класів (лекція, оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблеми за круглим столом та ін.)

Розвиток творчої, національно свідомої особистості на уроках літератури рідного краю можна здійснювати використовуючи різноманітні прийоми роботи, а саме: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; «живлення» подій та словесний опис картини; підготовка й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів; виставка учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо). Вважаю, що ці форми роботи дають можливість учням безпосередньо прилучитися до вивчення фольклору і творчості письменників рідного краю.

Сьогодні постала гостра потреба у залученні школярів до електронних засобів інформації, особливо Інтернету. Тому рекомендую учням електронні бази (портали) філологічних знань , як можна застосовувати ці знання у власній пошуковій дослідницькій роботі під час написання творчих робіт, підготовки рефератів чи повідомлень про життєвий чи творчий шлях письменників-земляків.

Слід пам’ятати, що інформація, збережена в електронному вигляді, володіє значними перевагами над традиційними носіями знань, друкованими на папері. На екрані комп’ютера можна не тільки бачити друкований текст, але й різноманітні ілюстрації до нього, які можуть знаходитись у залах літературних музеїв. Сьогоднішньому користувачу комп’ютерних технологій доступні віртуальні подорожі залами вітчизняних і зарубіжних картинних галерей, відвідування сайтів бібліотек країни і світу. Зрозуміло, що така електронна  інформація значно підвищує рівень сприймання художнього твору, його ідейно-художнього змісту.

У наших з учнями майбутніх планах створити блог, на якому був би зібраний допоміжний матеріал про літературні постаті Запорізького краю. 

Вагому роль в реалізації навчальних програм з літератури  мають уроки вивчення фольклору рідного краю. Вони сприяють розумінню учнями свого генетичного коду, формують національну свідомість. Тому вже з 5 класу організовую фольклорні експедиції, під час яких учні охоче вивчають усну народну творчість свого краю, укладають фольклорні збірки: «Пісні моєї бабусі», «Легенди Запорізького краю», «Легенди Хортиці», «Прислів`я і приказки багатонаціонального Запоріжжя». На уроках літератури рідного краю учні представляють і захищають свої роботи.  Щиро тішуся  з таких уроків, бо бачу в них дитяче самоутвердження, національну гідність.

 Плануючи урок  з теми «Багатонаціональне Запоріжжя», ставлю завдання познайомити дітей з прислів’ями і приказками народів, які живуть у Запорізькій області, тим самим виховую в учнів толерантне ставлення до представників різних національностей, формую етнокультурну компетентність школярів. Вважаю, що такі уроки допомагають краще зрозуміти культуру різних народів, вчать поважати один одного, виявляти гостинність. 

Організовую з учнями старших класів літературно-краєзнавчі читання. Учні працюють над рефератами з літератури рідного краю, отримавши дослідницько-пошукові завдання. Учнями написано чимало таких праць : «Запорізька земля у художньому слові Василя Діденка», «Національна ідея у творах Дмитра Міщенка», «Національні традиції у творчості Петра Ребра». Урок літератури рідного краю за цими дослідженнями відбувається у формі конференції, під час якої учні зачитують свої реферати, доповіді, повідомлення про авторів і їх творчість, а потім обговорюють, ставлять запитання один одному. Важливо, щоб діалог перейшов у дискусію, щоб кожен з дітей міг висловити свою думку, аргументуючи її.

Читацька конференція – важливий засіб пропаганди літератури рідного краю серед учнів, який допомагає їм глибше зрозуміти зміст твору, його виховну мету, прищеплює літературно-естетичні смаки. Конференції проводимо на матеріалі одного або кількох творів митця, його життєвого шляху, який є прикладом для читача і формує у ньому національно свідому особистість. У молодших класах конференція наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до конкретного твору, читають уривки з нього, переглядають кінофільм. У старших класах учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких розмірковують про моральні риси, якості та вчинки персонажів, про автора твору, і таким чином учні виховують себе як особистість, громадянина, патріота своєї країни.

У процесі вивчення літератури рідного краю зосереджую увагу на пошуковій роботі, яка неабияк будить інтерес до навчання. Це – природньо: адже учні стають співавторами уроку. У ході підготовки до уроку-семінару «Патріотична проблематика роману Раїси Іванченко «Золоті стремена» виділяємо мікротеми, з яких він буде складатися: повідомлення про життєвий і творчий шлях письменниці, висловлювання критиків, робота з твором.   Така пошукова робота, окрім навчальних цілей, несе великий виховний потенціал, формує світоглядні засади учнів. Через весь урок обов’язково проходить ідея утвердження національної самосвідомості, розуміння національного обов’язку.

Цікаво і творчо проходить урок літератури рідного краю «Запоріжжя поетичне». На такі уроки запрошуємо запорізьких поетів. На цих уроках відбувається цікавий діалог учнів з талановитою особистістю, звучить живе поетичне слово. Ці уроки викликають любов та інтерес учнів до мистецтва слова.

Чималий інтерес  викликає в учнів вивчення сатири і гумору на уроках літератури рідного краю. З цікавістю сприймається учнями збірка «Козацькі жарти» - одна з останніх і найпопулярніших книг Петра Ребра. Пояснюю дітям, що своїми гуморесками наш земляк не тільки смішить читача, а в першу чергу відображає козацьку звитягу і мудрість, оптимізм, життя українського народу за часів козацької доби. Школярі пропускають через себе багатогранну творчість Петра Ребра і визначають головні теми його творчості – любов до рідного краю, історичного минулого і непростого для нас сьогодення.

Через естетику художнього слова учні мають засвоїти морально-етичні уроки любові до рідного краю, виховувати в собі високе почуття патріотизму, національно свідому особистість. На етапі актуалізації опорних знань на уроці літератури рідного краю обов’язково проводжу бесіду за питаннями:

Яке значення ви вкладаєте у слово «Батьківщина»?

Який куточок рідної землі для вас найдорожчий?

Кого б ви назвали патріотом?

Кого з митців художнього слова ви знаєте?

Які проблеми вони порушували, створюючи свої шедеври?

Як автори виражають свої почуття?

Чи можемо ми пишатися митцями рідного краю?

Також діти працюють над «Незакінченим реченням»:

Для мене Батьківщина це…

Митець трепетно ставиться до Батьківщини, бо…

Без любові до Батьківщини неможливо…

У творі Батьківщина порівнюється з…

Я щиро вдячний митцям рідного краю за те, що…

Вивчаючи творчість письменників рідного краю, учні складають  інформаційні грона до твору, образу героя, асоціативні кущі, ланцюжки долі митців слова. Такі завдання вчать школярів робити висновки і висловлювати власне ставлення, виховують почуття пошани до письменників рідного краю і їхньої творчості, любов до рідного слова і малої батьківщини.

 Готуючи уроки рідного краю обов’язково враховую і пам’ятаю про психологію дітей певного віку, оскільки у кожному віці школярі мають своє світосприйняття. Художній твір учні сприймають безпосередньо, тобто відчуваючи себе учасниками або свідками того, про що читають, розповідають або слухають. Їхня реакція базується на емоціях: вони співпереживають з героями, люблять чи зневажають їх.

Отже, вивчення літератури рідного краю є наріжним каменем у формуванні вихованої, відповідальної, національно свідомої  особистості, яка вміє критично мислити, використовувати набуті знання і вміти розв’язувати проблеми.

Сподіваюсь, що мої уроки  залучають учнів до вивчення літератури рідного краю, допомагають  усвідомити свої корені, знайти моральні орієнтири в житті, виховати почуття національної гідності, патріотизму. І коли молода людина на запитання: «Де найкраще місце на землі?» із впевненістю зможе сказати: «Там найкраще, де я народився», ось тоді я досягла своєї мети.

                                            Література

1.     Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціонально-діалогічна концепція. – К.: Міленіум, 2002.-320с.

2.     Дятленко Т. Роль уроків літератури рідного краю у формуванні етнокультурної компетентності учнів// Українська література в загальноосвітній школі. – 2010 - №5. – с. 13-17.

3.     Шуляр В. Теоретико-методичні засади уроків літератури рідного краю

4.     Ващенко Григорій. Виховання любові до Батьківщини (Націоналізм і інтернаціоналізм). – Лондон: Видання КК СУМ в Великій Британії, 1954. – 40с.

5.     Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХI століття)

6.     Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української духовності

7.     Волошина Н. Уроки позакласного читання у старших класах.-К.: Рад.шк., 1988. – 174с.

8.     Яценко Н. Робочий зошит з літератури рідного краю // Українська мова та література. – 2008. - №10-11. – С.22-23

9.     Оліфіренко В.В. Проблеми вивчення літератури рідного краю в школі // Регіональний шкільний компонент змісту загальної середньої освіти: здобутки, проблеми, перспективи. – Київ – Донецьк, 1997. – С.33-36

10.    Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2000. – 384с.

11.  Письменники Запорізького краю. – Запоріжжя: Хортиця, 2002. – 580с.

12.   Корицька Г. Література рідного краю // Навчально-методичний посібник. – Запоріжжя:Просвіта, 2002. – 72с.

13.   Лісова М. Мета уроків літератури рідного краю – поєднати образне мислення з логічним // Сіл. шк.., - 2001. - №20-21. – С.3